Люби френди, мій ЖЖ, у зв'язку зі світовой кризою, а як наслідок і мого скорочення, вимушений припинити своє ведення на необмежений термін.

Боже! Як я втомився

то Нескафе 2 в 1 то пил від розчинної кави

Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не хочу працювати
Капец я не можу більше працюватииииииииииииииииииииии!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Сьогодні на майдані, уже в котре, хоробрі комуністи героїчно не дають пройти "фашистам", які відверто кажучи і проходити то не збираються а спокійно собі марширують поряд.
Мені подзвонила з Майдану моя дідчина, яка в цей час героїчного відстоювання, проводила свій, не менш героїчний шопінг. Ось шо вона мені сказала:"Всі сплять, жують бутерброди, дивляться куди завгодно аби не в бік сцени. На сцені не менш байдуже виступє Вітренко (головна героїчна героїня героїчного відстоювання)".
Так нічого й не змінилося тіки осьні залишається класною.

Розкажу вам діти, як пройшло моє перше жовтня))), Ну не в сенсі шо воно було першим, а в сенсі того шо зара на календарі перше число.
Так от прийшла обідня перерва і ми пішли блукати закуткам того великого заводу де я працюю.
Гуляли ми гуляли поки не натрапили на великі будяки, де поміж ниж росла малина. І щє одне маленьке диво - на ній бли стиглі ягоди!!! Ми їх скуштівали і вони виявилися чудовими на смак!
Так шо сьогодні я їв справжню ягоду!!!))))

Ось i прийшла очiкувана осiнь.
Комусь вона подаруе полегшення вiд нежитi алергii, а комусь ту саму нежеть передасть пiд виглядом застуди, таким чином пiдтврержуючи теорiю про те, шо кiлькiсть нежитi е константою.
Менi осiнь даруе холод. Такий ранковий, який ти приймаеш тодi коли очiкуеш коли закипить кава, коли ноги трохи промерзають а потiм ти бiжишь знову пiд одiяло i грiэшся, вiд того мены завжди стаэ кайфово.
Вона щэ даруэ раннi вечори, коли можна пiти гуляти з друзями, чи просто пiти i поiсти десь суши, чи щэ шось.
Розумiю шо люблю осiнь з ii вологiстю та помiрним холодом...

Щоб ви робили, якби зранку ви б прокинулися й усвідомили шо ви єдина у світі людина? Ваші дії?

Терміново необхідні адреси якихось пристойних сайтів де можна скачати рідкісні книжки та нормальну музику.
Якими, у такому разі, користуєтеся ви?
Скидайте будь ласка, дуже тре

Ось так все починалося в моїх спогадах:

Мій давніший добрий друг:





Це Єва (діже мені приємна людина, з якою ми чудово один одного розуміємо):


а це Відьмаха для якої у мене просто немає слів така вона класна))):



А це ми граємося в Богів(Єва - Афіна, я - Гермес)

Зайшов сьогодні в ЖЖ майже випадково і прикіпів...)))
За ці майже пів року відсутності присутності я:
1) почав жити без батьків
2) кинув політику і втручання в життя суспільства
3) кинув будь яке втручання в життя інших
4) займаюся йогою і від того кайфую
5) знайшов щє частку себе
6) трохи набрав розуму
7) і більше загубив ніж знайшов (але то добре тому шо тепер звільнилося багато місця для нового непотрібу :) )

Вже тривалий час я практикую консентрацію на силі сноведіння. Справа ось у чому: колись іщє в дитинстві мені наснився сон який я не міг забути, бо там мені снилося, що я просто сів на маршрутку і поїхав у інший район міста, де стояв величезний замок магічний і привабливий. Я хотів піти туди, але стежки так і не знайшов і після того вже років зо 10 в мені живе одна, але дуже сильна мета - віднайти туди дорогу.
Так з перемінним успіхом я то наближався то віддалявся, але бачив його тільки на горезонті, до сьогоднішнього дня(ночі)...
Мені снилося шо була сильна і сніжна зима, я їхав на машині повертаючись до дому вулочками міста, якими часто ходив десь 2 ріки тому. І ось закінчилось пальне і я подумав шо так я вийду на заправку, взяв каністру і пішов. Іти тим провулком виявилось складно і довго, була сніжна ніч, будинки стояли чудернацькі і різні ніби на вулиці на якій весь час жили бомжі та ханиги раптом понаєхало олігархів і почалося капітальне будівництво. Те шо це не мій рідний провулок я збагнув потім, але відчуття шо мені туди потрібно не полишало...
І ось я вийшов на площу на якій всі будівлі й мощєні мостолі були у стилі 18ого сторіччя якоїсь європейської держави. І там в далечені був мій замок!!! Тільки з іншого боку!!! Я зміг якось пройти за той паркан!!! Я обдивився вулиці і мені захотілося полишитися там на завжди, я так страждав від того шо мені доведеться знову повертатися назад, хотілося плакати, а щє безкінечно довго гуляти тими вулицями, що не мають аналога в "реальному світі"(чомусь я все це знав, але не міг виявити шо то сон). І ось я зайшов у якусь кавярню, дуже простору та просту, хотілося чогось випити, спитати де я можу купити палива, та їхати далі бо я поспішав. Та там мене хотів "гопнути" якийсь "хрін" повис на мені і почав вимагати грошей я витагнув його на собі до столика де сиділи якісь позитивні мужики, що його відігнали. А потім ми з ними щє погуляли вуличками того міста (вони мене супроводжували, щоб зі мною більше нічого не сталося, бо я вирізнявся як чужак), підвели мене до таксіста, а той безкоштовно вивіз мене зі сну!!!...
Я прокинувся
А тепер я так хочу повернутися!!! Я такої настальгії не відчуваю ні до чого з цього світу! Я просто хочу туди, хоч там і складніше алде реальніше, там я можу більше і то мій дім...

Десь днів зо 10 тому зарегіструвався я в контакті: http://vkontakte.ru/id12720283
Хоча й казав шо туди не ногою але життя бере верх)))
Трохо змучений, але все здолаю (і курсак, і індивідуалки, і роботу, і прироботок, і реальність 24 годин в добі) просто треба захотіти, бо спати я вже розучився)))

Я сижи в магазині (здебільшого торгую мордою, ніж чимось з товарів) а в цей самий час менше ніж за кілометр в вікно до мого друга (він сидить і п"є каву в "макдональдсі") заглядає живий і аграмєнний слон (щоб не порушувати магії не скажу вам як він туди потрапив;).

За вікном шахтарі борються за свої права (дуже шумний і масовий мітинг)...
Україна обирає самого най .... українця...
В світі з"явилася щє одна технічна новинка...
Акції "Лайфу" зростають шаленими темпами...
Чомусь не прийшла прибиральниця...
В когось знов дипрессія...
В мене вихолонула кава...
А десь знову зросла нафта чи виступила Тимошенко...
А МЕНІ НА ЦЕ ЧОМУСЬ ТАК ПАРАЛЕЛЬНО!!!
Товаріщі шо робити???
Може вже час почати дивиться телевізор з його серіалами чи забивати собі мозок черговою ідеалогією???
Що зробити щоб перестати думати?
Що зробити щоб хтось все думав за тебе???

Є в мене кращій друг(крім Рудої)http://moskalishee.livejournal.com/.(можете пошукати в моїх френдах), І давно в нього є ЖЖ. Я його принципово не читав(там всього 4 поста), бо хто прочитає перший - все зрозуміє!, не хотів полишати поганого осаду.
А тепер прочитав!!!І АХНУВ!!! Який легкий слог! Як приємно читати!!!
Навіть не образився(бо ми в той день були на дуже сильних емоціях, і трохи поскандалили).
Карочє оцініть самі!!!!

Так починається відповідь на запитання Єви впоставлине мені в минулону пості. Продовження її тут.)
Коли мені його поставили, то я збагнув, на скільки в той момент я перейшов у інший світ. В ті нові світи на досягнення, яких я тепер прагну покласти все своє життя. Мені остогидла постійна безперервність світу!!!
Тепер я прагну жити в кількох світах і знаю, як досягти цього.
Я знаю як досягти своєї мрії."Я сформулював міссію". Тепер почнеться втілення, і мені байдуже скільки воно буде тривати, хоч купу життів.
Приєднуйтесь, бо це цікаво!!!)))

Зараз 14:46 і я сиджу на роботі.
Я закрию магазин о 16:00
Приїду до Рудої на "Картопля-паті" десь близько 16:25
19:30 поїду додому.
21:00 закінчу збирати речі
00:06 сяду в потяг до Києва
8:23 приїду
9:47 Сяду на потяг до Вінниці
13:44 Мене зустрінуть жж юзєрки Вєдьмашка та Єва
І це че не кінець доби!!!
Просто вже не можу всидіти на місті!!!

Так казав мій прадєд.І він таки був правий!Зараз сижу тут і думаю, якого "х" він був правий а я працюю. Читаю "Восресение" Л.Толстого. Грузово, зважаючи на те,що російську літературу того часу я вважаю взагалі кончєною і замажорєною а от Толстого поважаю за те, що він зі мною згоден. Взагалі цікавий той момент, як ця книжка сюди потрапила(в магазин). Інколи такі речі просто живуть власним життям. А щє в мене така підозра, що коли я її дочитаю то піду з цієї роботи.

Сьогодні мій перший робочій день! Після того тижневого жаху почуваюся на сьомому небі!!! Все начє налагоджеється!? А щє тут є перевага: інколи можна користуватись ХАЛЯВНИМ І-НЕТОМ-М-М-М-М-М!!!
Працюю у Лайфі:), начє сподобався директору!ГИ.
Про погане намагаюсь не згадувати. Тепер у мене все тільки попереду. Люблю і цілую всіх))) (Особливо Ганусю Руду: ій від тоїситуаціі більше всього дісталося) Попросіть іі всі мене вибачити. Дуже прошу.